Приведены результаты изучения эффективности эмпирической терапии цефтриаксоном и ципрофлоксацином пациентов с неустановленным возбудителем. Группу сравнения составляли пациенты с установленным возбудителем, в таких случаях антибиотикотерапия назначалась в соответствии с данными о чувствительности микроорганизмов, кроме того были обследованы 2 группы сравнения, благодаря которым была ретроспективно изучена эффективность терапии при рациональном и нерациональном назначении антибактериальных препаратов. Выяснено, что при назначении адекватной терапии ее эффективность в случаях известного и неустановленного возбудителя является сопоставимой. В результате исследования получены предпосылки для назначения определенных групп препаратов.

Раскрыты вопросы эпидемиологии, этиологии и патогенеза внебольничной пневмонии. Охарактеризованы отдельные возбудители данного заболевания, в частности, пневмококки, гемофильная палочка, палочка Фридлендера, золотистый стафилококк. Освещены клинические задачи антимикробной терапии.

За результатами епідеміологічного, клініко-рентгенологічного, мікробіологічного досліджень та з використанням освітньо-інформаційних методів виявлено епідеміологічні, етіологічні, клінічні особливості нозокоміальних пневмоній (НП) у хворих, що є пацієнтами відділень хірургічного профілю, оцінено ефективність антибактеріальної терапії. Установлено, що випадки НП недостатньо діагностуються у клініці. Визначено рівні її гіпо- та гіпердіагностики. Виділено групи зазначених хворих, які мають найбільший ризик розвитку НП. Визначено найбільш поширені мікроорганізми у відділеннях хірургічного профілю, установлено їх чутливість до сучасних антибактеріальних препаратів. З урахуванням клінічних і мікробіологічних властивостей НП розроблено рекомендації щодо лікування хворих, які одержують лікування у відділеннях хірургічного профілю. Визначено рівень знань медперсоналу з питань НП. Показано необхідність проведення освітніх програм з її профілактики та розроблено відповідні інформаційно-освітні матеріали.